Прочитайте “Магазинчик на квітковій вулиці” Деббі Макомбер. Коли я читала цю книгу, мене переслідувало відчуття чогось дуже знайомого, але ніби-то давно забутого. І я довго не могла зрозуміти, що ж це таке. Здавалось би, звичайний сюжет про життя, ніякого напруження і пригод: боротьба з хворобою, переживання втрати, пошуки себе і свого місця в житті.

Лідія, головна героїня, відкриває магазинчик пряжі, про який вона завжди мріяла, і організовує групу для навчання в’язання. Поступово автор знайомить нас з усіма учасниками цієї групи. У них різний соціальний статус, різні мрії і мотиви до занять в’язанням, різні темпераменти. І об’єднує їх, здавалось би, тільки власне ця група. А також те, що всі усі учасники – жінки. Через декілька занять виникає нова, ще неоформлена в слова, ще не усвідомлена самими учасниками ціль для зібрання.

І тоді я зрозуміла, що ж нагадувала мені сама книга. Якщо ви коли-небудь були на груповій терапії, ви знаєте, про що я. У цій книзі жінки на групі по в’язанню вчились не тільки в’язати, але і справлятись із проблемами в житті. Як? Це магія групової терапії.

Атмосфера книги тепла і приємна. Герої розвиваються, вчаться долати перешкоди, ставати щасливішими і в них це виходить! Особливо цікаво спостерігати за головною героїнею, яка взяла на себе роль терапевта в групі.